Слов’янське свято пробудження Матері Землі
З настанням весни пробуджується природа, а в душі народжується радість нового початку, бажання творити і створювати.
Світогляд слов’ян несе єдність з усім світом, виявленим і не виявленим, а отже і взаємодія на всіх рівня буття. Наші пращури спостерігали за світом, з глибокою повагою ставилися до природи і її циклічності, а також святкуючи прихід весни – святкували пробудження нових сил творіння в своїй Душі і Світі.
І одним з таких днів – є свято матері землі, весняне свято Богині Лади та її доньки Лелі. Як правило відзначали його на дев’ятий день весни.
Богиня Лада – це мати Богів, Богиня світового ладу, покровителька пологів і жінок. Богиня гармонії і любові, ніжності і народження, родючості приходила до наших предків в образі молодої заміжньої жінки. Вона уособленням прояви всієї жіночої суті на Землі, Божественною Любов’ю, яка є основою творення в життя.
А ще у Богині Лади є улюблена дочка Леля – струнка весела дівчина з віночком на голові і співочим вдачею, там де вона з’являтися оживає природа, яскравіше світить сонечко, співають птахи, розпускаються квіти. Богиня Леля покровителька любові і сімейних союзів.
У цей період наші предки, зазивали запрошували в своє життя любов. Саме в цей час Дівчата просили благословення у Богинь на щасливу любов, заміжні жінки – зберегти їх любов в парі.
Читаючи молитви Слов’янським богиням – проводили обряди, випікали коровай (вкладаючи в нього свої наміри і бажання), опускали в воду на річці, промовляючи слова:
Щастям і ладом ви рід наділяєте;
Любов’ю і радістю благословляєте;
Богині славні мій коровай прийміть;
Любов’ю і парою щасливою наділіть;
Як річка до моря тече, хай суджений до мене з благом прийде!
Слава Ладі і Леле!